Меню
Хатня
- - - - - - -
:: Новини і статті
Політика
Суспільство
Культура
Маzепа-Фест
Освіта
Мова
Історія
Релігія
Історія Просвіти
Молода Просвіта
Незабутні
Рахівник
Авторизація





Забули пароль?
Ще не зареєстровані? Реєстрація
«Ми завжди будемо мазепитись, ми завжди будемо петлюритись»

 

Матеріали з газети "Наше Слово"

Уперше за три століття Україна вдячно і світло відзначила річницю з дня народження Гетьмана Івана Мазепи. У Полтаві у дні 370-річчя від дня народження Великого Гетьмана покладали квіти до пам’ятника козакам, котрі полягли у Полтавській битві 1709 року; презентували книги, видані до 300-річчя воєнно-політичного виступу Гетьмана та українсько-шведського договору; одержували велику естетичну насолоду і заряд любові до своєї Вітчизни на тригодинному мистецькому вечорі кобзаря Тараса Компаніченка, який грав музику Мазепинської доби і розповідав про неї. 

Детальніше...
 
Президентський проект Конституції збалансовує систему влади в Україні

Матеріали з газети "Наше Слово"

Голова Полтавської облдержадміністрації Валерій Асадчев вважає президентські пропозиції щодо змін Конституції України «дуже важливим, конструктивним кроком Президента». Про це він заявив в ефірі ОДТРК «Лтава» під час традиційної щоквартальної прес-конференції. 

Детальніше...
 
Володимир Голубничий: «Усе, що світле, чисте, українське, моральне, має звучати на «Вашій хвилі»
Для багатьох нормальних людей поїздка в громадському транспорті перетворюється на тортури через те, що в салоні найчастіше звучить або щось примітивне, або навіть «блотне» і непристойне. Їдучи одного пізнього вечора до столиці потягом «Полтава-Київ», я не чекала для своїх вух милосердя від провідників з їх смаками. І раптом – пісні козацькі, стрілецькі, народні побутові, але в сучасних записах, найкраща пісенна лірика 60-70-х, а ще – квартет «Явір», «Океан Ельзи», «Гайдамаки»… Я лежала на вагонній полиці, як у маминій колисці. І зійшла з потяга без вічного осоружного відчуття, чи вже комплексу, що живу на окупованій території. 
А звучала то «Ваша хвиля» – полтавська державна ефемка. 
Про феномен цієї FM-радіостанції, котру ставлять за приклад багатьом радіостанціям Центральної і Східної України, – розмова з її директором Володимиром Голубничим. 


Детальніше...
 
МАЗЕПА ЄДНАЄ УКРАЇНУ
На запитання нашої газети відповідає голова Полтавського обласного об’єднання Товариства “Просвіта”, народний депутат України Микола КУЛЬЧИНСЬКИЙ.

 
Детальніше...
 
Перевершити Гоголя
Як Бортко перетворив «Тараса Бульбу» на ідеологічну агітку

Наталя ДМИТРЕНКО "УМ" 


Недільний ранок, 9.30. У великому залі київського кінотеатру «Україна» показують історичний блокбастер «Тарас Бульба» — зал на 456 місць заповнений на дві третини. В інтернет–просторі саме у розпалі дискусії щодо якості та відповідності гоголівському оригіналу кіноверсії російського режисера Володимира Бортка. Фільм, що вийшов у прокат 2 квітня, наразі став найбільш обговорюваним у культурному просторі країни і претендує стати однією з резонансних подій 2009 року. На жаль, неоднозначних для України.

Детальніше...
 
ОЛЕСЬ ГОНЧАР — ЗАХИСНИК ДУХОВНИХ СКАРБІВ
Офіційна радянська ідеологія чимало зусиль доклала до того, щоб у свідомості кількох поколінь образ письменника Олеся Гончара асоціювався із втіленням ідей радянського патріотизму, а сам він сприймався як співець визвольної місії Радянської армії в країнах Європи. Розуміючи силу його таланту й авторитет у суспільстві, влада намагалася використати й поставити митця на службу радянській системі. Він мав найвищі офіційні премії та нагороди, ордени, був народним депутатом УРСР і СРСР, членом ЦК КПУ, кандидатом у члени ЦК КПРС, але, передусім, він був совісним митцем. Коли з його “одержавленням” нічого не виходило, як це сталося 1968 року після виходу в світ роману “Собор”, партійно-державна машина СРСР нещадно застосовувала проти письменника всі випробувані методи впливу. Однак вони виявилися “неефективними”, недієвими й безрезультатними відносно Олеся Гончара. У нього, як можна пересвідчитись зі щоденникових записів, завжди була власна правда, ідеологія, гуманізм, до яких він ішов довго й наполегливо, а досягнувши, не зрадив, не звернув з обраного шляху.

Інна СИРОЇД

Детальніше...
 
ПООТ повідомляє

Станом на 10 квітня зібрано 662 105   грн.!


Збір коштів на спорудження пам’ятника Великому Гетьманові України Іванові Мазепі триває. До списку жертводавців  долучилися:

народний депутат України Станіслав Довгий - 1000 грн.

Арсеній Яценюк – 1000 грн.

Петро Пшик (США)- 800 грн.

Фелоненко Василь Сергійович (Полтава) - 100 грн.

Родина Брусніловських (Полтава) – 200 грн.
Глупова М.С. (Полтава) – 25 грн.
Дениско Тетяна (Полтава) – 100 грн.
Деснянська р/о КУНу м. Київ – 500 грн.
ПІБ невідомо через «Укрсиббанк» – 30 грн.

Студенти факультету інформатики КНУ імТ.Г.Шевченка – 400 грн.
Сергій Куцан – 350 грн.
Ольга Смазалова (Київ) – 200 грн.
Микола Химич – 300 грн.
Ольга Сало (Львів) – 600 грн.
Уляна Джаман – 160 грн.
Сашко Положинський – 1000 грн.

Гринь Андрій Анатолійович (Київ) - 100 грн.

Тетяна Алєксандрова (Полтава) - 300 грн.

Просимо долучатися до цієї святої справи всіх небайдужих українців та безмежно вдячні всім, хто відгукнувся.
Імена всіх жертводавців будуть викарбувані на спеціальній таблиці.



 
Робив свою справу, молячись у тиші
 На проханням підтвердити чи спростувати усі ширвжиткові міфи про Миколу Гоголя «УМ» звернулася до головного гоголезнавця України Павла Михеда

Ольга ЖУК "УМ" 

«Що за абсурд? Невже ми такі тупі, щоб читати Гоголя в перекладі на українську? Невже гоголівська російська викликає у нас труднощі з розумінням?» — обурювався в недавній розмові драматург КЛІМ. «Не треба нікому нав’язувати своїх смаків. Є, значить будуть читати», — відповідає на закид КЛІМА доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту літератури ім. Тараса Шевченка НАН України, керівник Гоголезнавчого центру при Ніжинському державному університеті ім. Миколи Гоголя Павло Михед. 

До 200–літнього ювілею головний гоголезнавець України підготував семитомник Миколи Васильовича українською, по днях розписав події повсякденного життя письменника в Ніжині, розвінчав таємниці про смерть і поховання генія. Однак Павло Михед, попри тверезий і науковий підхід до таємничої постаті письменника, у розмові з «УМ» зумів навіяти містичності навколо апостольства Гоголя та його стосунків із художником Івановим.

Детальніше...
 
Гоголь і Вождь у шкільному творі
Серпень 1941 року. Евакуація з Полтави в Саратовську область. Звідти я з мамою і сестрою переїхав на Урал і там у 1952 році закінчував 10-й клас Єгоршинської школи. Надійшло і минуло сторіччя з дня смерті Гоголя. Журнал «Огонек» у кожному номері давав з цього приводу публікації, котрі я ретельно вивчав і занотовував. У класі ж демонстративно ігнорував усі можливі теми екзамену з літератури, окрім Гоголя. Пам’ятав і пораду вчительки про бажані цитати з творів Вождя.
Детальніше...
 
Гоголь – Ґоґоль
Вимовляючи прізвище Гоголя як «Ґоґоль», біль¬шість не відчуває нічого дивного чи неприродного. От такий собі знаменитий російський письменник, «батько реалізму»в тій «великій літературі», хай навіть «мало-російського походження», але, мимо прізвища, незапе¬речний «росіянин», той, що в історіях російської літе¬ратури стоїть тут же побіч Пушкіна. Французи, напевно, вважають Гоголя за втілення славнозвісної ame slave (вони стосували цей синонім «російськости» навіть до афериста Стависького!), хоч саме в Парижі р. 1932 вийшла цінна французька книжка Шлецера (росіяни¬на) під наголовком «Gogol», що трактує цю тему зовсім не традиційно. Що ж до німецької літератури, то допіру в останніх роках поруч Гоголя зачали ставити ім’я Е. Т. А. Гофмана, що належало б розцінювати як не¬малий крок вперед.
Детальніше...
 
Олег Скрипка: Через десять років етно–диско буде мегапопулярним, але я вже працюватиму над чимось ін
ершого квітня після вечорниць по Європі Скрипка вдягне москвичів у вишиванки і навчить їх танцювати гопака з гречаниками

Ольга ЖУК "УМ" 

Хвилі Амура від батька етнічного фестивалю «Країна мрій», рокера і популяризатора української культури Олега Скрипки покотилися по всьому світові. Його авторський проект етно–диско–вечорниці можна вважати одним із найбільших досягнень у музичній розважальній культурі України. Про те, чому він частіше організовує вечори за кордоном, ніж удома, як іноземці п’ють горілку, закушують салом і співають «Ти ж мене підманула», хто йому допомагає пробиватися на Захід і як розвиватиметься етно–диско на наших теренах, Олег Скрипка розповів «УМ» в ексклюзивному інтерв’ю.

Детальніше...
 
ПООТ «Просвіта» повідомляє
Станом на 31 березня зібрано 654 990 грн.!

Збір коштів на спорудження пам’ятника Великому Гетьманові України Іванові Мазепі триває. До списку жертводавців  долучилися:
Андрєєв П.А. (Полтава, СКУ «СІЧ») – 100 грн.
Убийвовк В.О. (Полтава, СКУ «СІЧ») – 100 грн.
Подобед Павло (Київ) – 50 грн.
2 переказа через Укрпошту – 2200 грн.
Парулава (Полтава) – 50 грн.
Неїжмак В.Г. (Полтава) – 100 грн.
Іванищенко Микола Федорович (Семенівка) – 300 грн.
ПІБ невідомо (Полтава) – 50 грн.
 Тесло А.П. (с. Липняки Семенівського р-ну) – 200 грн.
Горобець М.Г. (Полтава) – 500 грн.

4 переказа через Ощадбанк – 320 грн.

Джаман Уляна Михайлівна - 2000 грн.

Сакал М.П. (Полтава) - 50 грн.

Просимо долучатися до цієї святої справи всіх небайдужих українців та безмежно вдячні всім, хто відгукнувся.
Імена всіх жертводавців будуть викарбувані на спеціальній таблиці.


 
На прощу до Мазепи

Україна відзначає 370-річчя від дня народження Гетьмана Івана Мазепи. Історики, щоправда, сперечаються про рік появи на світ цього непересічного чоловіка, котрому Бог, давши в руки булаву провідника Українського народу і його Держави, поклав на плечі і тяжкого камінного хреста, з яким він сходив на свою Голготу. 


Детальніше...
 
Народження Мазепи

Одна з ключових постатей української історії ще чекає на серйозне наукове дослідження

Іван Мазепа народився 370 років тому — 20 березня 1639–го. І аж в останній, 70–й, рік свого життя навіки отримав «титул самостійника». Він став символом спротиву проти закабалення України й очолив перелік імен, якими у транскрипції кремлівських геббельсів і досі нарікають усіх, хто має імунітет до імперської слини: «мазєповєц», «пєтлюровєц», «бандєровєц». Москва добре знає Мазепу. Та чи знаємо його ми? Адже факти, що раніше замовчувалися чи перекручувалися, сьогодні часом так само спотворюються, малюючи Мазепу винятково героїчною, «іконоподібною» особою. Про вивчення життєпису й творчої спадщини яскравого гетьмана та про пам’ять про нього — наша розмова з деканом факультету гуманітарних наук Національного університету «Києво–Могилянська академія», відомим дослідником козацької доби, доктором історичних наук, професором Віталієм Щербаком.

Детальніше...
 
УВАГА!!!!
В зв’язку з реорганізацією «Укрсоцбанку» з 10 березня було змінено банківські реквізити ПООТ «Просвіта», кошти на пам’ятник Іванові Мазепі просимо надсилати:

ПООТ "Просвіта"

Харківська обласна філія АКБ «Укрсоцбанк»

р/р 26005710001231

МФО 351016,

код ЄДРПОУ 22527966

«Благодійна пожертва на пам’ятник Іванові Мазепі»


 
ПООТ «Просвіта» повідомляє

Станом на 26 березня зібрано 649 120 грн.!

Збір коштів на спорудження пам’ятника Великому Гетьманові України Іванові Мазепі триває. До списку жертводавців (див. prosvita.poltava.ua) долучилися:
Голова Секретаріату Президента України Віктор Балога – 50 тис. грн.
Жертводавець, побажав бути невідомим – 150 тис. грн.

Кобікова Анастасія Данилівна (Полтава) –20 грн.
Скрябін В’ячеслав Михайлович (Полтава) – 1000 грн.

Баб'як Ірина Григорівна (Полтава) - 100 грн.
Гринь Марія Михайлівна (Полтава) - 400 грн.

Ворона Петро Васильович (Полтава) - 500 грн.

ПІБ невідомо – 20 грн.
ПІБ невідомо (Київ) – 100 грн.
Западнюк В.Б. (Полтава) – 98 грн
.
Крім, цього ми хочемо повідомити громадськість, як ці кошти використовуються:
Київський творчо-виробничий комбінат «Художник», який займається виготовленням пам’ятника Іванові Мазепі отримав згідно угоди – 230 тис. грн.
Творча група (архітектор та скульптори) отримала згідно угоди – 134 тис. грн.
На виготовлення постаменту, згідно угоди, перераховано – 270 тис. грн.  

Просимо долучатися до цієї святої справи всіх небайдужих українців та безмежно вдячні всім, хто відгукнувся.
Імена всіх жертводавців будуть викарбувані на спеціальній таблиці.


 
НЕХАЙ ЗА НАС НАШЕ ДІЛО ГОВОРИТЬ
Гоголь, Шевченко, Куліш

Нинішній рік багатий ювілеями. 200-річчя від народження Миколи Гоголя за ухвалою ЮНЕСКО відзначатимуть в усьому світі. А в Україні вшановуємо ще й 195-літнього Тараса Шевченка та 190-літнього Пантелеймона Куліша. Подвижницька праця цих трьох великих українців справила потужний вплив на розвиток Українського світу. За всіх відмінностей їхніх особистостей вони лишаються незмінними в добротворенні для рідної України й у прагненні волі для свого народу. Кожен із них писав і діяв так, як веліло його українське серце згідно з життєвою програмою власної душі й суспільним ідеалом. Ці троє чи не найповніше уособлюють духовний тип української людини, який розвивається на природній основі етнічного генотипу й є осердям саморозвитку індивіда й народу як збірної особи та унікальною особливістю індивідуальної й національної ідентичності. 
З ювілейної нагоди наприкінці минулого року вийшло дві цікаві книжки: Микола Босак “Остання загадка Гоголя. Епістолярні ремінісценції” (київське видавництво “Пульсари”) та Віктор Терлецький “Пантелеймон Куліш — біограф Гоголя” (видання Глухівського державного педагогічного університету). Перша “є до певної міри літературною містифікацією”, як зазначено в анотації, друга — плід праці дослідника історії літератури.

Олександер ШОКАЛО "Слово Просвіти"

Детальніше...
 
ПООТ «Просвіта» повідомляє
Станом на 17 березня зібрано 446 682 грн.!

Збір коштів на спорудження пам’ятника Великому Гетьманові України Іванові Мазепі триває. До списку жертводавців (див. prosvita.poltava.ua) долучилися:

народний депутат України Іван Плющ - 1000 грн.

Бондарчук Олег Володимирович (Київ) – 500 грн.

Кізін Сидор Васильович (Київ) – 500 грн.
Чібісов Ігор Олександрович (Київ) – 500 грн.
Черевичний Анатолій Валентинович – 300 грн.
Дмитренко А.Ю. (Полтава) – 1000 грн.
Саєнко Олександр (Полтава) – 50 грн.
Корольченко – 20 грн.
ПІБ невідомо – 100 грн.
ПІБ невідомо – 300 грн.
ПІБ невідомо – 500 грн.
Протоієрей Миколай Храпач – 150 грн.

Ієрей В’ячеслав Рукас – 150 грн.

Коваль Людмила Гаврилівна (Полтава) - 300 грн.

Просимо долучатися до цієї святої справи всіх небайдужих українців та безмежно вдячні всім, хто відгукнувся.
Імена всіх жертводавців будуть викарбувані на спеціальній таблиці.


 
Літературно-мистецький вечір
19 березня о 16:00 в Музичному училищі ім. М.Лисенка відбудеться літературно-мистецький вечір присвячений 370-річчю від дня народження Івана Мазепи, за участі відомого кобзаря Тараса Компаніченка. Вхід вільний. 
 
Улас Самчук міг би бути хорошим політиком
Андрій Жив’юк уперше зібрав усе, написане рівненським письменником, без цензурування і купюр

Нещодавно в Рівному побачила світ нова книга «Документ доби. Публіцистика Уласа Самчука 1941—1943 років». Саме в період німецької окупації України з–під пера письменника вийшли сотні передовиць, репортажів, фейлетонів, що були опубліковані в газеті «Волинь» та інших легальних українських часописах і які до цього часу були маловідомі й малодоступні читачеві. Упорядником книжки є завідувач кафедри історії України Міжнародного економіко–гуманітарного університету ім. С. Дем’янчука, кандидат історичних наук, доцент Андрій Жив’юк.

Детальніше...
 
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>

Всього 61 - 80 з 216
Розробка
репетиційна база торба
Хто Online
Зараз на сайті: 1 гість
Календар
 July 2009 
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031   
Популярне
Останні новини
Free design by [ Anch ] Gorsk.net Studio
t