Меню
Хатня
- - - - - - -
:: Новини і статті
Політика
Суспільство
Культура
Маzепа-Фест
Освіта
Мова
Історія
Релігія
Історія Просвіти
Молода Просвіта
Незабутні
Рахівник
Авторизація





Забули пароль?
Ще не зареєстровані? Реєстрація
Міські історії
Серце будь-якого мегаполіса – квартал із барів, ресторанів і клубів, де спілкуються його мешканці

  

Без такого кварталу місто мертве, його власне й повноцінним містом у сучасному розумінні назвати важко. Райони типу лондонського Сохо значною мірою створюють обличчя міста, визначають його атмосферу й притягують творчих людей. «Мені пропонували працювати у Фінляндії, але я вибрала Лондон», – розповідає українка, котра ставить біологічні досліди в одному з інститутів британської столиці. «Моя рідна Флорида – це глуха провінція, а Лондон – культурний центр, тому я тут», – говорить американець, котрий працює сисадміном. Отже, культурне життя міста – запорука того, що до нього приїздять кращі з кращих. А в умовах світового дефіциту на креативних і професійних працівників місця, де тусуються творчі особистості, як магніт притягують світові корпорації з їхніми мільярдними бюджетами. На жаль, жодне українське місто не може похвалитися ні зручними кварталами, ні місцями, куди прийнято ходити щоп’ятниці.
Детальніше...
 
Любов і голуби
Життя, з якого народжується література
Сергій Жадан  "УТ"

 

Детальніше...
 
Принц сучасний
Вільям Шекспір. Гамлет, принц Данський
Вікторія Поліненко"УТ"
Детальніше...
 
Філософ із фломастерами
Проста гуцулка повторила духовний шлях Григорія Сковороди
Наталія Шевченко "УТ"
Детальніше...
 
Їхні предки
Відгуки про нові літературні шедеври 
Італо Кальвіно. Наші предки
Галина Іваненко "УТ"
Детальніше...
 
Шансон-закордон
Болгарія – це курорт для тих, хто шукає поєднання звичного Криму з очікуваною Європою
Андрій Кокотюха
Детальніше...
 
Гроші не пахнуть.. Але щоб настільки?!.
Вітчизняні урядовці заради політичної та економічної допомоги Росії лобіюють кабальні для держави рішення

Олег ГАНСЬКИЙ  "УМ"

Керівники рекламних агенцій, звичайно, не особливо називаючи прізвищ та інші власні назви, повідомили цікаву новину: деякі політичні партії нині активно викуповують площу на бігбордах. До того ж в особливо великих розмірах і на кілька місяців уперед. Не треба бути аналітиком, аби зрозуміти — політикум усе–таки готується до виборів.

Досвідчені люди, які хоча б раз у житті «нюхали» повітря штабів і виборчих дільниць, знають: головне у цій справі — не хвилююча мить, коли відкривають урни, а фінансування кампанії. Гроші, вважають політтехнологи, це альфа й омега складної й виснажливої підготовки до народного волевиявлення. А найголовніша особливість грошей полягає в тому, що їх постійно не вистачає. Пошук спонсорів, висловлюючись будівельною фразеологією, — це закладення фундаменту будівлі.

Але найцікавіше, що охочих фінансувати політичні перегони все частіше шукають за межами України — у рідних олігархів уже не вистачає ні засобів, ні наснаги платити своїм політикам. Найближче фінансово спроможне закордоння — це, звичайно, Росія. Днями у ЗМІ з’явилася інформація — БЮТ домовився з Кремлем про 1 мільярд доларів на вибори. Раніше називали інші цифри — дещо більші.

 

 

Детальніше...
 
Як влаштували Голодомор

Інформацію про голодний мор в Україні Сталін нейтралізував легендою про саботаж і шкідництво тутешніх куркулів

Останнім часом громадськість дізналася про велетенські масштаби українського Голодомору. Люди розуміють, що ця трагедія викликана не силами природи, а політичними діями. Та простіше показати її кількісні параметри, ніж пояснити причини: у конфіденційному листуванні Сталін і його найближчі поплічники користувалися мовою передовиць газети «Правда».

І все–таки реконструкція ретельно замаскованого злочину можлива. Механізми творення Голодомору виявлені і задокументовані. Аналіз фактів і зв’язків між ними виявляє причини злочину і заходи, якими його намагалися замаскувати.

Конвенція ООН про геноцид вимагає довести намір винищити частково або повністю певну людську групу, а не причини злочину. Нам, однак, треба виявити причини голоду початку 1930–х рр., який у радянські часи називали «продовольчими утрудненнями», а також його переростання в голодний мор на територіях, основну частину населення яких становили українці.

Навіть найстарше покоління не має досвіду дорослого життя у довоєнні часи, коли формувався «людський матеріал», придатний для Країни Рад. Правда про Голодомор за цих умов стає могутнім засобом лікування спотвореної історичної пам’яті. Проте в дослідженнях на цю тему слід уникати емоцій. Вони позначаються на об’єктивності й нерідко призводять до помилкових формулювань. Найбільш абсурдним є твердження про «геноцидну політику Кремля», яке ототожнює геноцид із генеральною лінією вождів партії. Насправді кремлівські можновладці не мали інтересу витрачати «людський матеріал» без особливої на те потреби. Генеральною лінією були масові репресії в їх сукупності, тому що без них не можна було нав’язати суспільству комуністичний спосіб життя. Голодомор був унікальним явищем, спричиненим конкретними обставинами місця і часу. Треба виявити ці обставини, аби довести, що в Кремлі не зупинялися перед геноцидом, коли виникала загроза втрати влади.

Детальніше...
 
Мисливські історії Володимира Мономаха
Спогади бувають різні, особливо якщо вони належать сильним світу цього. Скажімо, князь Володимир  Мономах міг би розповісти нащадкам і про ратні подвиги, і про політичні інтриги, і про любовні пригоди. Щоправда, писати про синьооких красунь у «Повчанні дітям», мабуть, було б недоречно. От і згадав князь загадкову зустріч у чернігівських лісах, яку він запам’ятав на все життя.
Детальніше...
 
Гадяцький договір 1658 року:
16 вересня 1658 року в Гадячі за ініціативи гетьмана Івана Виговського було підписано Гадяцький договір. Він став однією з найважливіших подій у національно-державному самоствердженні українства, актуальною й у наші дні. Це засвідчив перший етап міжнародної наукової конференції «Гадяцька унія 1658 року: контроверсії минулого і сучасність», яка розпочалася в Полтаві. Конференція зібрала в стінах Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка провідних істориків України, Польщі, Канади, США, Росії. Захід відбувається під егідою Міністерства освіти і науки України та Полтавської обласної державної адміністрації.
Детальніше...
 
Військова оздоба жінки

Етнолог Оксана Косміна — про народний стрій різних етнічних земель України, його символіку і залежність від історії

Ярослава Музиченко "УМ"

Детальніше...
 
Птах Фенікс на башті
«Тиждень» запрошує читачів у «небесну» мандрівку, де на шляху до безодні неба стоять вартові – південноукраїнські маяки
Олексій Горбачевський
Детальніше...
 
Гірчавий присмак "застою"
Наталка Сняданко. Чебрець в молоці
Роман Кабачій "Український тиждень"
Детальніше...
 
Зустріч з Канадським послом
Як на мене літо вдалося! Останній місяць серпень був насичений подіями: відкриття виставки «Ми звинувачуємо!», присвяченої Голодомору 1932-1933 років, відкриття меморіальної дошки просвітянину і громадському діячу ХХ століття Миколі Дмитрієву і запрошення до Національної парламентської бібліотеки на зустріч із представниками Канадського товариства приятелів України, де відбувалося нагородження грамотами переможців конкурсу «Запитай у дідуся та бабусі» (інтерв’ю з очевидцями Голодомору 1932-1933 років).
Детальніше...
 
У НАС НЕМА ЗЕРНА НЕПРАВДИ ЗА СОБОЮ

Виповнилося 150 років відтоді, як Шевченко повернувся із заслання до Петербурга. Цьому передували кількамісячний “карантин” у Нижньому Новгороді та кількатижневі гостини в Москві. В Нижньому Шевченко чекав дозволу на “проживання в столицях”. Міг одразу їхати ще кудись, але куди? До кого? І з якою перспективою?
У Москві мав цікаві особисті та творчі зустрічі, проте якусь роботу й заробіток сподівався знайти саме в Петербурзі. Як засвідчують біографи, 27 березня 1858 року о 8 годині вечора Шевченко прибув до СПб і зупинився в помешканні М. Лазаревського (Мойка, № 88, тепер № 93). Не поспішав як “политический” “засвітитися” перед владою, але вже 15 квітня мав розмову з В. Долгоруким, шефом жандармів, про що той і записав: “Ко мне явился Шевченко, которому я дал относительно поведения его здесь надлежащие наставления. Иметь это ввиду”.
Яким уявляємо Кобзаря під час цієї зустрічі? Всі його фотографії (збереглося 10) зроблено саме тоді, після солдатчини; на різних він різний. “Батько Шевченко” (чи навіть “дід”), в бекеші та смушковій шапці — ностальгійний “проект”, бажання якомога швидше потрапити в Україну, лишаючись далеко від неї.

На початку червня 1859 року Тарас нарешті в Україні, а чернігівський губернатор дає розпорядження чернігівському, ніжинському й борзнянському городничим про встановлення суворого поліцейського нагляду за поетом. На початку липня І. Тургенєв у листі до пані Вілінської (Марка Вовчка) повідомляє, що радий за Шевченка, бо й там (в Україні), “ему лучше будет”, але помиляється — 15 липня 1859 року Шевченка заарештували в Межирічі, 20 направили до Черкас, а 30 — до Києва.

Володимир ВОЙТЕНКО,
професор

Детальніше...
 
«КАРАЮСЬ, МУЧУСЯ, АЛЕ НЕ КАЮСЬ…»
Шевченко і Стус стоять поруч у моїй свідомості відтоді, як двадцять років тому мені вперше потрапили до рук вірші не відомого досі поета. Я й не здогадувалася, що на моїй рідній Вінниччині народився поет такої сили, який за звичайнісінькі речі — право розмовляти українською мовою, дихати чистим повітрям свободи, навчати сина рідною мовою, видавати українською книжки, покладати квіти до пам’ятника національному генію в день його народження і перепоховання — зазнав і гіркот  безробіття, і переслідувань та тюремних карцерів. На далекій чужині його і закатують.
Детальніше...
 
Мазепа повертається
Мазепа повертається на Соборний майдан Полтави після «сенсаційного» рішення сесії міськради. Хто і що за ним?
Василь НЕЇЖМАК  "УМ" 
Детальніше...
 
Вдавитися й не проковтнути
"Росія підніметься з колін". Як при цьому вціліти Україні?
Анатолій Бондаренко
Детальніше...
 
Україна in rock
В українських рок-музикантів є всі шанси на світові простори, щойно вони заспівають англійською та позбавляться комплексів
Олександр Євтушенко 
Детальніше...
 
Україна – наступна?
Росія розпочала в Грузії війну за встановлення нового світового порядку. Грузія – це перший етап, але водночас і "пробна куля". Демократичному світові кинуто виклик, не менш небезпечний, аніж політичний іслам. Якщо Захід проковтне пігулку і пробачить Росії грузинську війну, вторгнення "миротворчих танків" в Україну стане лише питанням часу.
Детальніше...
 
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>

Всього 161 - 180 з 216
Розробка
репетиційна база торба
Хто Online
Календар
 July 2009 
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031   
Популярне
Останні новини
Free design by [ Anch ] Gorsk.net Studio
t