Меню
Хатня
- - - - - - -
:: Новини і статті
Політика
Суспільство
Культура
Маzепа-Фест
Освіта
Мова
Історія
Релігія
Історія Просвіти
Молода Просвіта
Незабутні
Рахівник
300-річчя Полтавської битви: український сценарій PDF Надрукувати

Цьогоріч ми відзначаємо 300-річчя подій, пов’язаних з воєнно-політичним виступом гетьмана Івана Мазепи та укладенням українсько-шведського союзу. Це була одна з рішучих спроб української еліти того часу здобути незалежність і самостійність Української держави. Указ про відзначення пам’ятної дати підписав Президент України Віктор Ющенко. На Полтавщині під егідою облдержадміністрації відбулась низка заходів державного рівня. Присвячені вони були, зокрема, і 300-м роковинам Полтавської битви – одного з найтрагічніших епізодів боротьби гетьмана Мазепи. 

Полтавська битва призвела до катастрофічних наслідків. Після розгрому та страти козаків-мазепинців військами Петра І Україна на кілька століть втратила ознаки державності. В Україні занепали наука і культура, низкою царських указів фактично була заборонена українська мова. Проте героїчний порив гетьмана і його сподвижників надихав на боротьбу нові покоління українців. Зрештою, ідея Мазепи перемогла: попри всі труднощі та втрати постала, тепер уже назавжди, незалежна Українська держава.
Полтавська обласна державна адміністрація підтримала патріотичну громадськість у намірах належно пошанувати пам’ять загиблих під час Полтавської битви українських козаків та провести скорботні заходи з нагоди вікопомної дати. Було створено комітет з підтримки виконання Указу Президента України Віктора Ющенка "Про відзначення 300-річчя подій, пов’язаних з воєнно-політичним виступом гетьмана України Івана Мазепи та укладенням українсько-шведського союзу", фундаторами якого виступили 17 громадських об’єднань. Представники обласної влади та громадські лідери поставили за мету вшанувати пам’ять видатного державника – гетьмана України Івана Мазепи, а також українських козаків та мирних жителів, полеглих від рук вояків Петра І. 
З-поміж найактивніших прибічників патріотичної концепції відзначення – народний депутат Микола Кульчинський, голова обласної організації Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка. До речі, обласна „Просвіта” є фундатором Всеукраїнського фестивалю мистецтв "Мазепа-фест". Цьогорічний, сьомий, „Мазепа-фест” пройшов напередодні роковин Полтавської битви за підтримки Міністерства культури України. Відкриваючи фестиваль, Микола Кульчинський подякував Полтавській та Івано-Франківській облдержадміністраціям за сприяння. Учасників також привітали начальник управління культури Полтавської ОДА Володимир Годзенко, режисер «Мазепа-Фесту» Сергій Архипчук та режисер Івано-Франківського театру Ростислав Держипільський. 
У рамках триденного дійства полтавці мали нагоду безкоштовно подивитися виставу Івано-Франківського театру за твором сучасної письменниці Марії Матіос «Солодка Даруся», відпочити, переглядаючи українське анімаційне кіно, послухати виступи Київського чоловічого хору «Чумаки» і братів Петра та Павла Приймаків на вечорі української героїчної пісні. 
Знайшли час і для літератури: в обласному краєзнавчому музеї презентували книгу „Шлях до Полтави”. Її автор – доктор історичних наук, заслужений діяч науки і техніки Тарас Чухліб – приїхав із Києва, аби напередодні 300-річчя Полтавської битви представити свою нову роботу, в якій ідеться про участь козацької України у Північній війні 1700-1721 років. Презентацію організували управління культури облдержадміністрації, агенція „Наш час” та Інститут козацтва НАН України.
„Полтавська битва 1709 року в історичній долі України, Росії, Швеції та інших держав” – під такою назвою в Полтавській галереї мистецтв відбулась дводенна міжнародна науково-практична конференція під егідою Українського інституту національної пам’яті, Полтавської облдержадміністрації, Полтавської міської ради. Участь у ній взяли провідні українські, польські, російські, шведські й фінські науковці. На секційних засіданнях значну увагу приділили постаті гетьмана України Івана Мазепи й значенню українсько-шведського союзу. 
Окрім того, в обласному центрі провели "Мазепинські читання" – оригінальний просвітницький захід, близький до формату науково-практичної конференції. Учасники читань, ініційованих Міністерством освіти та науки України, Полтавською облдержадміністрацією, Українським інститутом національної пам’яті та Полтавським педуніверситетом імені В. Г. Короленка, представили десятки наукових доповідей, краєзнавчих досліджень і навіть мистецьких творів, в яких без упереджень, нав'язаних радянською історіографією та ідеологією, висвітлили масштабну історичну постать Івана Мазепи. 
27 червня в Полтаві відбулась низка урочистих заходів, присвячених 300-річчю Полтавської битви, військово-політичному виступу гетьмана Івана Мазепи та укладенню українсько-шведського союзу. У церемонії вшанування полеглих у битві взяв участь голова Полтавської ОДА Валерій Асадчев. Від імені Президента України Віктора Ющенка на урочистості прибула заступник Глави Секретаріату Президента України Марина Ставнійчук. До відзначення долучилися також представники влади країн – учасниць історичної битви. Чільники української влади разом із закордонними дипломатами вшанували пам’ять українських загиблих козаків. Російська делегація у покладанні квітів до пам’ятника загиблим козакам участі не брала. Подальші урочисті заходи відбулися безпосередньо на полі Полтавської битви – почесні гості поклали квіти до пам’ятників шведам від шведів та шведам від росіян, а також до братської могили російських вояків. Присутні взяли участь в урочистій літургії та відкритті і освяченні Ротонди вшанування пам’яті полеглих учасників Полтавської битви.
Цього ж дня понад тисяча людей долучилися до мітингу-реквієму (громадянської панахиди) біля пам’ятника загиблим українським козакам на Панянському бульварі та скорботної ходи центральними вулицями Полтави до пам’ятного хреста козакам-мазепинцям по вул. Зіньківській. Чимало з них прийшли сюди з синьо–жовтими прапорцями, пов’язаними чорними жалобними стрічками, дехто — з не менш промовистими плакатами й транспарантами. Спершу панахиду за «мазепинцями» відслужили священики Української Православної Церкви Київського Патріархату. А потім, уже під час панахиди громадянської, борців за волю України згадували народні депутати, керівники обласної влади, представники сучасного козацтва та громадськості. Зокрема, заступник голови Полтавської облдержадміністрації Надія Мякушко зазначила, що день, коли патріотична громадськість вшановує пам'ять мазепинців, – це «день, коли, ставши плече до плеча, рука до руки, відповідальність до відповідальності, ми засвідчуємо свою готовність робити тяжку роботу з будівництва Української держави». На панахиду пані Надія прийшла зі своєю внучкою Іванкою, виконуючи, за її словами, не лише державну, а й сімейну місію – сказати своїм кревним спадкоємцям: вам будувати Україну, вам бути гордими, справжніми нащадками Івана Мазепи, відновлювати і берегти оту святу пам'ять, без якої немає держави, без якої немає народу.
Усі, хто прийшов з квітами (серед них, до речі, були й представники Світового Конгресу Українців), поклали їх до пам’ятника загиблим козакам. Біля кам’яного хреста пролунала велична «Панахида» Кирила Стеценка у виконанні академічного хору «Київ».
По закінченню заходу його учасники приєдналися до хресної ходи майже через усе місто — ще одного кам’яного хреста, встановленого саме на честь загиблих козаків-«мазепинців» біля каплички Української автокефальної православної церкви на вулиці Зіньківській. Учасники ходи вшанували українських козаків і на місці споруджуваного меморіального комплексу в приміському селі Жуки (саме тут напередодні й під час Полтавської битви стояв загін Івана Мазепи). 
Перед головним заходом Полтавської міської ради – костюмованою реконструкцією баталії – близько півсотні українських патріотів розгорнули на полі найбільший у світі (розміром 45 на 30 метрів) прапор України. Він символізував здійснення прагнень гетьмана Івана Мазепи та українських козаків, які три століття тому поблизу Полтави вийшли на бій за українську державність. Учасники розгортання прапора виголосили здравиці на честь гетьмана Івана Мазепи і його сподвижників – козаків Війська Запорозького. На полі Полтавської битви скандували: «Гетьман Іван Мазепа – герой!», «Слава гетьманові Мазепі – борцю за незалежну Україну!», «Слава запорозьким козакам!», «Україні – слава!», «Незалежна Україна – втілена мрія Івана Мазепи і козаків Війська Запорозького!». Прапор тримали розгорнутим близько 20 хвилин, а потім згорнули, «щоб не освячувати своєю присутністю розважальний захід, який запланувала міська влада Полтави у день роковин трагічної сторінки в історії нашої держави» – зазначив народний депутат Іван Заєць. Згортаючи його, співали державний гімн «Ще не вмерла Україна…»
Через день, 29 червня, представники українських організацій Полтавщини виїхали у село Світлогірське, де стояла знаменита фортеця Переволочна. Недалеко від місця, де на правий берег Дніпра переправилися шведи з козаками, зусиллями обласної і Кобеляцької районної влади постав пам’ятний хрест, який повинен стати початком меморіалу загиблим за Україну козакам. 
Хрест освятив єпископ Полтавський і Кременчуцький УПЦ Київського Патріархату Федір. А голова облдержадміністрації Валерій Асадчев підкреслив: „Гетьман Мазепа розумів, що на карту ставиться державність України. Він зумів пожертвувати своїм ім’ям, величезними статками, добробутом для того, щоб стати на захист української держави. Тому Мазепа має бути прикладом служінню Україні для нас усіх”. Асадчев закликав присутніх показати єдність і згуртованість на відкритті пам’ятника гетьману Іванові Мазепі в Полтаві 24 серпня – до Дня незалежності України.
Близько четвертої години дня, приблизно в той час, коли 300 років тому завзяті запорожці кошового Костя Гордієнка й козаки Полтавського полку стримували на цьому місці московську навалу Меншикова, даючи змогу переправитися шведському та українському військам, представники Спілки ветеранів Збройних Сил і козацтва під постріл гармати опустили на хвилі Дніпра вінок скорботи буйним головам, які поклали життя заради України. А пам’ятний хрест цього дня зустрічав і членів Стокгольмського військово-історичного клубу, які також вшанували пам'ять предків та їхніх союзників-козаків. Знов, як три століття тому, на Полтавській землі поєдналися представники двох великих європейських народів.
Високу оцінку заходам дала заступник Глави Секретаріату Президента України Марина Ставнійчук. У день роковин битви вона від імені Президента України Віктора Ющенка виголосила звернення до полтавців та гостей області: „Українська держава вшановує сьогодні пам’ять українців, пам’ять росіян та пам’ять шведів. Україна, як і кожна країна, в цій події має своє місце. Ми вшановуємо пам’ять загиблих козаків, які віддали своє життя в ім’я незалежності України”. Оцінюючи наслідки Полтавської битви, Марина Ставнійчук підкреслила, що зрештою, „це перемога українського духу в боротьбі за свободу”. Полтавська битва була для українців шансом шанс здобути суверенність і самостійність, хоча історичні умови дали змогу реалізувати його пізніше майже на три століття.
 
Підготовлено Головним управлінням інформаційної 
та внутрішньої політики облдержадміністрації


 
< Попередня   Наступна >
Free design by [ Anch ] Gorsk.net Studio
t