Меню
Хатня
- - - - - - -
:: Новини і статті
Політика
Суспільство
Культура
Маzепа-Фест
Освіта
Мова
Історія
Релігія
Історія Просвіти
Молода Просвіта
Незабутні
Рахівник
Не матимемо єдності – не матимемо перемоги PDF Надрукувати

Мазепинці Полтави і всієї України заманіфестували готовність будувати і захищати Українську Державу і гнати драною мітлою українофобів з місцевої влади

Як відомо, Полтавська битва відбулася 300 років тому 8 липня (за новим стилем). Чому полтавський міський оргкомітет вирішив обніматися з «братушками» 27 червня – один з непоясненних вибриків нашого градоначальника. Апофеозом антиукраїнських, антидержавних дій господіна Матковського стало саме 27 червня 2009 року. 
Полтавська громада шокована підступністю і нахабністю свого градоначальника. Судіть самі.  На полі Полтавської битви, очевидно ж, з підступної вказівки градоначальника Матковського, першим зазвучав гімн Росії, потім Швеції і лише потім – України.
Додамо до цього плювок у бік шведських союзників України – відмову музею Полтавської битви прийняти в подарунок бюст Карла ХІІ, який з радістю прийняли працівники Полтавського краєзнавчого музею, не підлеглого п. Матковському. Звідси завдання – треба забрати у міської влади цей державний заповідник, щоб його не перетворили на знаряддя антиукраїнських провокацій. Адже там працюють серйозні науковці, підлеглість яких господам матковським є просто наругою. 
А ще було заклеювання біг-бордів зі словами «Мазепа переміг! Українська держава є!» – нечувана за дикістю акція за всю історію існування зовнішньої реклами у Полтаві. 
Напередодні 27 червня мер взагалі втратив самовладання: намір «Просвіти» на чолі з народним депутатом Миколою Кульчинським провести панахиду за гетьманом Мазепою і мазепинцями та скорботну ходу назвав провокацією. Грозився навіть… не запросити на офіційні заходи голову Полтавської ОДА Валерія Асадчева, відомого своєю державницькою позицією. 
Жаху в дрібну душу полтавського градоначальника нагнала й Українська народна партія, яка оголосила, що 27 червня о 17 год. розгорне на полі Полтавської битви найбільший у світі державний прапор України довжиною 50 м (що й було зроблено).
Та, напевно, найбільшим ударом по антиукраїнських силах, котрі хотіли вислужитися перед кремлівськими медведями, було створення Комітету з підтримки Указу Президента Віктора Ющенка «Про відзначення 300-річчя подій, пов’язаних з воєнно-політичним виступом Гетьмана України Івана Мазепи та укладенням українсько-шведського союзу». До комітету увійшло 17 партій і громадських організацій. 24 червня під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради їхню точку зору висловив координатор комітету, народний депутат України Микола Кульчинський. Він закликав усіх небайдужих громадян з усіх областей України взяти участь 27 червня об 11год. у скорботних заходах до 300-річчя Полтавської трагедії. Зокрема, запросив долучитися до мітингу-реквієму (громадянської панахиди) біля пам’ятника козацтву і загиблим батуринцям на Панянському бульварі та колони хресної ходи до пам’ятника у вигляді хреста козакам-мазепинцям поблизу православної каплиці по вул. Зіньківській. Микола Кульчинський оприлюднив з цього приводу заяву-звернення громадськості Полтавщини. У документі, зокрема, наголошується:
«… Прийнята до виконання міською владою Полтави концепція відзначення 300-ліття Полтавської битви цілковито й цілеспрямовано позбавлена державницького підходу. З неї тенденційно вилучено головну для нас, українців, ідею про національно-визвольний характер тих змагань і роль Швеції як союзника України. Знівельовано центральну в тих подіях постать гетьмана Івана Мазепи, задум якого – використати російсько-шведський збройний конфлікт для звільнення України – і мав здійснитися тут, під Полтавою. Натомість готується відверто проросійський сценарій святкування річниці «победы русского оружия», ледь замаскований під «примирення народів»… За сценарієм міської влади вже проведено «народні гуляння», салют на честь «перемоги», передбачаються інші святкові заходи.
У цю концепцію, звичайно ж, не вписується ані вшанування пам’яті безневинно закатованих за наказом Петра І мирних мешканців українських міст і сіл, ані відкриття до цієї скорботної дати пам’ятника гетьманові Івану Мазепі. Зроблено все, аби всупереч Указу Президента Віктора Ющенка не допустити спорудження пам’ятника гетьманові до роковин битви. Полтавська обласна рада (голосами фракцій Партії регіонів, БЮТ, КПУ) відмовилась від виділених державою коштів на будівництво пам’ятника Мазепі.
Що ж святкуватиме міська влада? Невже річницю того, як російським військом було замордоване й вирізане мирне населення, включаючи жінок і малолітніх дітей, Нехворощі, Маячки, Келеберди, Переволочної та багатьох інших містечок і сіл? Чи ювілей тих нелюдських катувань і страхітливої смерті через саджання на кіл, що їх зазнали від рук переможців українські козаки?
Українцям, про почуття яких ніхто не потурбувався, на цьому «святі» відведено роль не господарів, а принижених спостерігачів. Або ж – відступників і запроданців, готових утяти гопака на могилах своїх закатованих предків. Як бачимо, саме цю роль і обрали для себе полтавські «достойники».
Росіянам ніхто не відмовляє у праві на своє, російськоцентричне, бачення історії. Але яке ж це примирення, коли задля нього українцям треба відмовитись від власного трактування тих трагічних для нас подій, від вшанування своїх героїв, від історичної пам’яті про невинно убієнних і полеглих у боротьбі за свободу співвітчизників? А натомість – святкувати чужу перемогу, що занапастила Україну на кілька століть!»
Микола Кульчинський виголосив також позицію обласного комітету:
1. Забезпечити проведення тільки тих заходів у зв’язку з 300-річчям Полтавської битви, що не йдуть врозріз з Указом Президента України «Про відзначення 300-річчя подій, пов’язаних із воєнно-політичним виступом гетьмана України Івана Мазепи та укладанням українсько-шведського союзу».
2. Належно вшанувати пам’ять видатного державника – гетьмана України Івана Мазепи, а також українських козаків та мирних жителів, полеглих від рук вояків Петра І.
3. Не допустити використання річниці Полтавської битви як засобу утвердження московської імперської зверхності і приниження гідності української нації. Заборонити участь у заходах шовіністично налаштованих проросійських об'єднань, ввести тимчасову заборону на в'їзд їх членів на територію України.
… Панахида по мазепинцях біля пам’ятника загиблим українським козакам і скорботна хода були велелюдними. У високе українське небо летіла молитва за цвіт Гетьманської лицарської України, яку творили панотці Української православної церкви Київського Патріархату і весь побожний, шляхетний полтавський люд, що прийшов засвідчити відданість ідеалам української свободи і незалежності. Звертаючись до громади, єпископ Полтавський і Кременчуцький Федір сказав: 
– Безперечно, такий політик, як гетьман Іван Мазепа, усвідомлював ризики свого виступу. Але, якщо судити об’єктивно, то цар Петро І не передбачав незалежності України, він знищив би і ту автономію, яку вона мала. І саме виступ гетьмана Івана Мазепи відтягнув повне знищення незалежності України ще на 70 років. Промислом Божим ця трагедія стала перемогою України, тому що пам'ять про неї не загинула, вона надихала нові покоління борців за волю України. І Господь благословив нам і дав нам нашу Державу. І тому ми повинні дякувати Богові за цей дарунок і робити все можливе, щоб нашу Державу зберегти, укріпити, щоб вона була сильною, могутньою, щоб на неї не зазіхали, а її поважали. 
Заступник голови Полтавської облдержадміністрації Надія Мякушко вважає, що день, коли патріотична громадськість вшановує пам'ять мазепинців, – це «день, коли ставши плече до плеча, рука до руки, відповідальність до відповідальності, ми засвідчуємо свою готовність робити тяжку роботу по будівництву української держави». На панахиду пані Надія прийшла зі своєю внучкою Іванкою, виконуючи, за її словами, не лише державну, а й сімейну місію – сказати своїм кревним спадкоємцям: вам будувати Україну, вам бути гордими, справжніми нащадками Івана Мазепи, відновлювати і берегти оту святу пам'ять, без якої немає держави, без якої немає народу. 
Народний депутат України Ярослав Кендзьор сказав: 
– Відзначаючи будь-яку історичну дату, маємо перекидати місточок з того часу у сьогоднішню Україну, нинішню українську ситуацію. Як це не гірко говорити, але той, хто розуміє, що твориться в Україні, які політичні сили діють, не може спати спокійно бо державна незалежність України справді під загрозою. І коли ми порівнюємо той час боротьби за відновлення і утвердження української держави під проводом гетьмана Івана Мазепи – і діяльність сьогоднішнього глави Української держави, в українськості котрого ніхто не сумнівається, – то бачимо в обох цих постатях найголовніше, що має бути у державного лідера, – готовність віддати своє життя за ідею, за Українську Державу. На жаль, тоді українське суспільство було розбалансоване. Частина українців була на боці кривавого ката, душителя України, московського царя Петра І. Інша частина разом з Мазепою боронили Україну. Тоді була зрада – сьогодні також бачимо зраду на найвищому рівні і дуже близько від самого Президента. Але сьогодні особливо гірко говорити, що Полтава розділена надвоє. Одна частина в іншому місці буде святкувати славну перемогу російської зброї. Вони забули, як тижнями плили по Сейму трупи українців, закатованих тими мародерами Петра І. Вони про це не згадують. Вони сьогодні будуть веселитися і проголошувати декларації про єдність і спільність двох народів. Ми не проти народу російського, ми проти кривавої політики і в сьогоднішній день Кремля московського. Єднаючись, ми зможемо покласти край зазіханням на нашу державність, протистояти усім зайдам і утвердити нашу святу Українську Державу на святій українській землі. 
Народний депутат України Микола Кульчинський, який вів громадянську панахиду, продовжив думку Ярослава Кендзьора таким акцентом:
– Не матимемо єдності – не матимемо перемоги. Якщо і надалі залишатимемо Президента один на один з усіма зрадниками й українофобами, то будемо мати те, що під Полтавою. 
Народний депутат України Іван Заєць підкреслив:
– Гетьман Іван Мазепа – це була людина, яка розуміла, що Україна в той час іде врівень з державами Європи, як Англія, Нідерланди, інші країни, котрі покидали тьму Середньовіччя і йшли до Нової доби. Україна після визвольних змагань Богдана Хмельницького ступила на цю дорогу. Ми мали уже не кріпосне право у польському варіанті, а вільного козака. Україна покозачилася – саме так говорили ті вчені люди, які відвідували Україну. Тобто, Україна мала вільну людину. І саме на цьому праві вільності було зорганізоване у нашій Вітчизні в той час духовне і економічне життя. Це фермерський шлях, шлях, як тоді казали, хутірської економіки. І саме така економіка дала можливість Україні торгувати з усією Європою. Ми відчували тоді велике духовне піднесення. Ми вже готові були покласти в основу нашого устрою писане право. Адже Конституція Пилипа Орлика – це витвір не окремого гетьмана, це виплід тієї доби мазепинської. З поразкою під Полтавою український народ відкинули не до фінальної доби феодалізму чи середньовіччя, а до їх початків. Бо прийшов азійський абсолютизм, і ми одержали кріпосне право у найгіршому варіанті. Всі свободи були потоптані, економіка нищилася в першу чергу, бо Петро І видав укази, якими зобов’язав торгувати із Європою не прямо, а через купців російських, і платити набагато більше мито, ніж раніше. Запорожцям взагалі було заборонено торгувати. Петро І вирізав Батурин, козацькі містечка Полтавщини і зруйнував Запорізьку Січ. Ми повинні пам’ятати, що ми втратили у Полтавській битві: ми втратили новочасну розбудову держави, зразки якої сьогодні бачимо в Європі. І сьогодні ми вшановуємо тих, хто підняв зброю проти терору, проти авторитаризму, проти тиранії і шануємо наших гетьманів, всіх борців за волю України.  
Суголосними були виступи народного депутата Олександра Чорноволенка, заступника голови Конгресу українських націоналістів Володимира Борисюка, голови ВГО «Свобода» Олега Тягнибока, правозахисниці з Полтави Зої Коваленко, козацьких отаманів з різних куточків України. Зокрема, вони наголошували і на тому, що такому поважному місту, як Полтава, на посаді міського голови потрібен український патріот, висококультурна і високоосвічена українська людина. Влада, яка нехтує указами нашого Президента, – має піти геть!
– Ми мусимо створити український кулак, очистити нашу землю від усіх зайд і збудувати українську владу і українську національну державу, – сказав Володимир Борисюк.
Микола Кульчинський подякував присутнім за те, що прийшли вшанувати пам'ять мазепинців, і за те, що здавали кошти на пам’ятник Великому гетьманові України, та запевнив, що демократичні сили робитимуть усе, щоб цей пам’ятник, збудований народним коштом, до Дня незалежності України постав на Соборному майдані Полтави.
До речі, політичні партії і громадські організації після всього, що натворив полтавський градоначальник 27 червня, шлють керівництву ВО «Батьківщина», Юлії Тимошенко особисто листи з вимогами відкликати Андрія Матковського з посади полтавського міського голови за антиукраїнську діяльність. 

Ганна ДЕНИСКО


 
< Попередня   Наступна >
Free design by [ Anch ] Gorsk.net Studio
t