«ЖИВОЮ ДУШЕЮ В УКРАЙНІ ВИТАЙ»

Вер 25, 2008 | Posted by | Filed under Освіта

ПРИЛУЧЧИНА В ЖИТТІ Й ТВОРЧОСТІ КОБЗАРЯ

Анатолій РИЖЕНКО,
м. Прилуки

В школі хлопчик ясноокий
Руку підійма:
— Чом в Шевченка у Тараса
Орденів нема?
Вчитель каже: Як поета
Полюбив народ,
То йому уже не треба
Інших нагород.
Павло Глазовий


Любов’ю і пошаною оточене ім’я Тараса Григоровича Шевченка в нашому краї, де він побував кілька разів, знайомлячись із мешканцями та історичним минулим.
Це, як відомо, відобразилося в його мистецьких, а згодом і в прозових творах та поезії.

Вважають, що поет тричі побував на Прилуччині: 1845, 1846 та 1859 років. Проте ґрунтовне дослідження і вивчення його біографії на основі опублікованих в 70—80-х роках минулого століття джерел надає підстави стверджувати, що Тарас Шевченко бував на Прилуччині 1843,1844, 1845,1846 та 1859 років.
Уперше поет відвідав Прилуччину під час подорожі в Україну 1843-го та на початку 1844 року.
Їдучи в Україну, головним місцем перебування Тарас Шевченко, за рекомендацією конференц-секретаря Академії мистецтв В. Григоровича, вважав Качанівку, з власником якої Г. Тарновським (1788—1853), познайомився в Петербурзі ще 1839 року. Тарновський в своєму маєтку в Качанівці зібрав велику бібліотеку, чимало старовинних речей, створив картинну галерею. В різний час у нього побували видатні письменники і поети, художники і музиканти та інші діячі культури. “Він належав, — зазначає О. Кониський, — до тих українських панів-дуків, що хоч потроху пам’ятали свій національно-народний родовід і не цурались ідей національно-демократичних, звісно, настільки хоча, наскільки давало те панське походження”.
Запрошення побувати в маєтку Григорія Тарновського одержав і Тарас Шевченко. До Качанівки поет приїхав у травні 1843 року і привіз господареві картину “Катерина”, яку той погодився купити.
Як стверджує П. Жур, “поет вирушив на батьківщину разом з         Є. Гребінкою. З ними їхала сестра Гребінки Людмила”. І далі: “У ті часи поїздка від Петербурга Білоруським трактом до Пирятина, поблизу якого в маєтку “Убєжище” жили родичі Гребінки, тривала не більше тижня… Виїхавши 19 травня з Петербурга, Шевченко і Гребінка з сестрою були 24—25 травня в Чернігові”.
Потім відвідали Ніжин. “Тоді не існувало зручнішої дороги з Чернігова в Качанівку, ніж через Ніжин. Шлях на Качанівку, куди їхав Шевченко на Пирятин, куди прямував Гребінка (“Убєжище” було за 15 верст від Пирятина), пролягав у напрямку Прилук. Іншої дороги з Ніжина до Качанівки тоді не було”.
Дорогу до Качанівки Т. Шевченко знав від Глінки, з яким був добре знайомий і композиторським талантом якого захоплювався, а також із розповідей свого друга          В.  Штернберга, який не раз був у Качанівці, з його етюдів і зарисовок пейзажів парку й околиць села. Як стверджує П. Жур, саме Василь Штернберг познайомив Шевченка з господарем Качанівки. У столиці на вулиці Басейній (нині ділянка будинку № 7 на вулиці Некрасова)         Г. Тарновський мав двоповерховий будинок, куди, звичайно, приїжджав на зиму. “Я рідко там буваю, — розповідав потім Шевченко від імені героя повісті “Художник”, — і то, власне, заради Штернберга…”
Перебуваючи в Качанівці, поет виїздив у навколишні населені пункти, зокрема до Батурина (зберігся малюнок батуринського замку, який Шевченко виконав 1843 р.). П. Жур висловлює думку про те, що саме під час цього приїзду до Качанівки відбулося знайомство поета з бджоляром П. Прокоповичем, який мешкав на околиці Батурина, про що свідчить картина “На пасіці” (1843). Про “славного бджоляра”, “великого пасічника” Прокоповича, засновника школи бджолярів, винахідника рамкового вулика, автора класичних праць з бджолярства Шевченко пише в повісті “Близнецы”.
Після відвідин Качанівки поет вирушив до Києва через Прилуки, де повинен був отримати подорожну, Пирятин, Переяслав, Бровари. Отже, можна стверджувати, що вперше Т. Шевченко побував у нашому місті влітку 1843 року.
З Києва Шевченко поїхав до Кирилівки, “де вже котрий рік чекали його столітній дід, брати і сестри, з якими, — пише П. Жур, — хотів у цю поїздку зустрітися поет”.
У кінці червня 1843 р. Тарас Григорович — уже в “Убєжищі” біля Пирятина, де, домовившись із Є. Гребінкою, вони мали зустрітися. В “Убєжищі” поет пробув недовго. 29 червня на Гребінку чекали в Мойсівці, де щороку цього дня поміщиця Т. Волховська влашт

Tags:
No comments yet.
You must be logged in to post a comment.