ВЕЛЕТИ ДУХУ І ЧИНУ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ

Чер 14, 2016 | Posted by | Filed under Історія

У останні дні травня представники свідомої громадськості вже традиційно відзначають кілька знакових дат: 22 травня 1861 р. – день перепоховання Т. Г. Шевченка в Україні, 23 травня 1938 р. – день трагічної загибелі полковника армії Української Народної Республіки (далі УНР), голови Проводу Організації Українських Націоналістів (далі ОУН) Євгена Михайловича Коновальця (1891– 1938), 25 травня 1926 р. – трагічної загибелі Головного отамана військ УНР, голови Директорії Симона Васильовича Петлюри (1879– 1926). Останні дві річниці 1926 і 1938 років небезпідставно дослідники пов’язують між собою. І справа не тільки у тому, що ці дати календарно близькі чи що обидві історичні постаті загинули з наказу того самого ворога-окупанта. Найголовнішим чинником є те, що у діях Симона Петлюри і Євгена Коновальця було багато спільного, а саме: жертовна боротьба за визволення українського народу та змагання за Українську державу. Вихідці з родин із давніми релігійними традиціями, не маючи професійної військової освіти, вони стали будівничими національних збройних сил у найбільш знаковий період нашої новітньої історії. І ще один характерний штрих, який уже традиційно єднає наших національних провідників: доля їм відвела однакову кількість літ – лише по 47. Тож уважаємо за доцільне в одній публікації розповісти читачам «Зорі Полтавщини», наскільки пов’язаними були долі цих велетів української революції та націоналістичного руху.

Повна стаття на сайті Зорі Полтавщини

Tags:
No comments yet.
You must be logged in to post a comment.