До 21 травня декомунізація на полтавщині повинна завершитися – В’ятрович

Бер 7, 2016 | Posted by | Filed under Актуально, Суспільство

Голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович на круглому столі на тему декомунізації на Полтавщині протягом двох годин відповідав на запитання щодо перейменування вулиць, сіл та міст.

Журналісти, активісти, представники громадськості та влади з різних районів області взяли участь у круглому столі за участі голови Інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, з яким сперечалися майже всі запрошені, за деяким виключенням на самому початку зустрічі, коли з промовами виступали представники обласної влади.

“Полтавщина – одна з найгірших областей України у плані заміни радянських топонімів на нові назви. Найбільша вина у цьому мера Полтави, який відверто саботує процес декомунізації в обласному центрі, це єдиний такий обласний центр в країні. Комсомольськ у нас також із своєрідним гумором поставився до зміни назви міста. Але закони не передбачають гумору. /… / Як би там не було, але до 21 травня має бути повністю завершений процес декомунізації. Однією з проблем, із якою ми стикнулися на Полтавщині, це перейменування вулиць, як у гербарії. У нас замість вулиці Леніна, наприклад, з’являються Центральні, Польові, Садові, Лугові і так далі. І це наша з вами, істориків, спільна провина, що не донесли до людей інформацію про видатних особистостей краю” – зазначив Володимир В’ятрович.

Депутат Полтавської міської ради від “Свободи” Юліан Матвійчук натомість зазначив, що із завтрашнього дня ініціативна група з депутатів міста, істориків та краєзнавців почне процес декомунізації вулиць обласного центру. Під процес підпадають більше 60 із них. Для цього він попросив в обласної влади три тижні: “Це відвертий саботаж міського голови Олександра Мамая, він сам про це відверто заявляв ЗМІ, що не буде перейменовувати полтавські вулиці. Ми збираємо фахівців, це Володимир Мокляк, Тарас Пустовіт, Оксана Коваленко та інші, хто допоможе напрацювати нові назви для наших вулиць. Хочу зазначити, що у першу чергу при перейменуванні будуть враховані прізвища наших видатних культурних діячів, борців за українську незалежність у минулому столітті, а також загиблих у зоні АТО. В останню чергу це буде повернення історичних назв, оскільки всі історичні назви так чи інакше відображують імперське минуле Полтави”.

Вадим Штефан, начальник департаменту інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю ОДА, повідомив: “Взагалі, що цікаво, Полтава ще жодного разу не надіслала ні до ОДА, ні до Інституту нацпам’яті листа із повним переліком радянських топонімів, які потрібно перейменувати, а також пам’яток радянської доби, яких потрібно позбутися. Окрім неї “пасуть задніх” у плані декомунізації населені пункти Глобинського та Новосанжарського району”.

Колишній начальник цього підрозділу ОДА Олег Пустовгар запропонував вшанувати хвилиною мовчання В’ячеслава Чорновола та Василя Третецького. Обидва ці громадські діячі багато зробили для “виведення України з радянського кута” і обидва були вбиті, а їхніх вбивць – не знайдено (наприклад, задовго до Революції Гідності, коли Василь Третецький був мером Миргорода, то перейменував усі вулиці цього міста з радянськими назвами).

“Я сьогодні виступаю від імені товариства “Просвіта”. Цього тижня відбудеться засідання організації, на якому ми збираємося скласти судовий позов на мера Полтави Олександра Мамая за невиконання ним законів про декомунізацію” – зазначив Олег Пустовгар.

Володимир В’ятрович підтримав його і повідомив, що у полтавців є всі підстави спочатку подати адмінпозов до Олександра Мамая за саботаж законодавства, а потім завести на нього кримінальну справу за “пропаганду символів тоталітаризму”.

Дискусію викликали своїм виступом представниця одного з підприємств Комсомольська, яка не представилася, а також мер міста Дмитро Биков. За їхніми словами після перейменування їхнього населеного пункту постраждають підприємства, які мають міжнародні експортні договори. Всі документи доведеться переоформлювати. Так, суми збитків, за попередніми підрахунками, будуть із п’ятьма нулями.

“Я дуже поважаю законодавство, але 98 відсотків жителів Комсомольська на громадських слуханнях висловилися за збереження назви нашого міста, вони не хочуть перейменування” – зазначив Дмитро Биков.

“98 відсотків громадян України не хочуть сплачувати податки. Тому давайте говорити про те, як нам виконувати закон, а не як його обійти” – відповів Володимир В’ятрович.

Мер Комсомольська натомість почав просити керівника Інституту нацпам’яті подовжити строк для обговорення нової назви міста до кінця 2016 року, але почув відмову: терміни виконання декомунізаційних законів однакові для всіх громад України.

Наступним взяв слово активіст із Заводського Лохвицького району (колишнє Червонозаводське, нещодавно перейменоване парламентом України) Віталій Карпожицький: “Мер нашого міста Віталій Сидоренко за кошти міста подав до суду на Верховну Раду за перейменування Червонозаводського без урахування думки громади”.

За словами активіста, особисто він пропонував назву міста по назві відомої річки, що протікає неподалік, – Сула. Але міська влада “насильно перейменованого” міста не дослухалася до думки членів громади, тож проблема виходить на інший рівень.

Неоднозначна ситуація склалася навколо перейменування села Куликове Полтавського району (Інститут нацпам’яті пропонує нову назву – Парасковіївка).

“Маршал СРСР Григорій Кулик, на честь якого назване наше село, звільняв Полтаву, потрапив під сталінські репресії, тривалий час був незаслужено забутий. А тепер ще й потрапляє під декомунізацію. Ми, звичайно, виконаємо норми закону, але хотілося би розібратися до кінця із цією визначною особистістю. Крім того, Парасковіївка – це стара назва села, яка виникла через дочку місцевого поміщика, її іменем воно назване. Наскільки доречно повертати таку назву?”- засумнівався на заході Куликівський сільський голова Євгеній Почечун.

Подібна ситуація може скластися із вулицею Моргуна у Полтаві. Цей перший секретар Полтавського обкому КПРС був також видатним українським агрономом, але теж має бути “декомунізованим”. Проте Григорій Кулик і Федір Моргун, як радянські діячі, можуть потрапити під два виключення, про які повідомив присутнім Володимир В’ятрович. Коротко кажучи, йдеться про особливий внесок у культуру та участь у Другій світовій війні, яка принесла визволення Україні. Керівник Інституту нацпам’яті натякнув: якщо активісти правильно напишуть листи до його установи, думка громадськості з приводу таких видатних діячів радянської доби буде врахована.

“Круглий стіл” на тему декомунізації на Полтавщині зібрав керівників високого рівня: губернатора Валерія Головка, голову облради Олександра Біленького, двох нардепів – Андрія Реку та Юрія Бублика. Всі вони, кожний на своєму рівні, підтримали перейменування радянських топонімів та знесення пам’ятників радянським діячам.

Джерело: poltava365.com

No comments yet.
You must be logged in to post a comment.