Музейна експозиція “Народна війна”, створена в Київській міській організації Всеукраїнського Товариства «Меморіал».

Музейна експозиція “Народна війна” розміщена в експозиційних залах Київської міської організації товариства «Меморіал» ім. В.Стуса. Вона складається і 24 тематичних планшетів довжиною 2 м. кожний, виготовлених із цупкого паперу, який легко згортається в рулони для транспортування. Тематиці Центральної Ради присвячені два планшети, Гетьманській Україні – один, Директорії – два, ЗУНР – один, Кубані – один, усі інші – радянській Україні.

На   кожному   планшеті   змонтовані   різноманітні   матеріали документи, карти, фотографії, малюнки. Складені планшети професійно, цифри   читаються добре.   Під  документами  –  посилання   на  джерела, переважна більшість із яких – архівні.

Основну частину архівних матеріалів запозичено з фондів Державного архіву СБУ,  ЦДАГО України, державних архівів областей. Більшість документів за відсутністю місця подається у фрагментах. За інформацією голови “Меморіалу” Р. М. Круцика, готується до друку путівник виставки, в якому документи друкуються повністю.

В основу тематичної експозиції покладений губернський адміністративно-територіальний устрій, який існував в УРС Р до 1925 р. Велика кількість інформації, що зосереджується на планшетах, робить експозицію цікавою в краєзнавчому аспекті. Дуже важливо, що існує електронний варіант виставки, в якому зосереджено матеріали з 350 фондів, близько 1500 архівних справ Вся експозиція є результатом більше ніж дворічної пошукової праці в архівах 18 областей.

Експозиція не може не викликати зацікавлення (чи то позитивне, чи то негативне): вона не залишає байдужим відвідувача. Зосереджений в ній фактичний   матеріал   показує з неочікуваного   боку   проблему,   яка

традиційно вивчалася під іншим кутом зору. Науковці і публіцисти, як правило, досліджували репресії радянської влади, спрямовані проти суспільства, яке не бажало трансформуватися відповідно до вимог режиму. Зокрема, певним підсумком багатолітніх досліджень став проект серійної публікації “Реабілітовані історією”, редколегії регіональних томів якого працюють в усіх областях України. На сьогодні підготовлено до друку і видано понад 60 томів серії. Про репресії влади проти народу опубліковані сотні наукових праць. Водночас експозиція «Народна війна» присвячена висвітленню цієї теми під дещо іншим кутом зору – з погляду протестних настроїв і дій. Вона яскраво засвідчує, що народ не тільки піддавався репресіям, але й опирався їм. Відтак автори експозиції представили безсумнівно серйозну новаторську роботу.

Разом з тим не можна не відзначити деякі проблемні місця виставки. Передусім слід зауважити, що навряд чи доцільно однозначно вбачати добре організоване начало в цій народній війні. Адже й автори експозиції визнають, що в подекуди та чи інша організація створювалася спецслужбами  з упереджувальною метою – репресувати виявлених інакодумців те до того, як вони могли б розпочати дії. Цілком очевидно, що певна кількість антирадянських організацій існувала лише на папері, а їхня діяльність “розгорталася” лише у документах спецелужб. Насправді опір здебільшого мав стихійний характер, а влада була тісно зрошена з населенням системою вертикально побудованих організацій “передавальних пасів” (партія, профспілка, комсомол, ради тощо). Майже повна відсутність горизонтальних зв’язків між людьми (за винятком сімейних і релігійних) не давали можливості організувати системний опір непопулярним діям влади. Загалом, співвідношення між реальними та міфічними організаціями, а відтак – і реальні масштаби народного спротиву – це проблема, яка потребує подальших конкретно-історичних і джерелознавчих досліджень.

Картина неорганізованого опору в експозиції виставки також знайшла своє місце (хоча й є неповною).

Певних коректив, на нашу думку, потребує висвітлення єврейською питання. Йдеться не про достовірність представлених документів, а про їхню інтерпретацію. Слід пам’ятати, що саме у 1919 р, євреї в Україні виявилися однією з найбільш постраждалих етнічних спільнот (згадаємо єврейські погроми), а відтак об’єктивно здебільшого прихильно ставилася до радянської влади, яка захищала їх як від монархістів, так і від націоналістів.

Зав. відділом історії України 20-ЗО-х рр. XX ст.
д.і.н. професор                                                                                                         С.В. Кульчииький

 

 

 

Tags:
No comments yet.
You must be logged in to post a comment.