Патріотична громадськість вшанує пам’ять жертв голодомору-геноциду

Лис 21, 2013 | Опублікував(ла) | В розділі Uncategorized

З нагоди 80-х роковин голодомору-геноциду патріотичні сили Полтавщини утворили обласний громадський комітет з вшанування пам’яті мільйонів жертв невинно убієнних комуністичним режимом українців. Серед фундаторів не лише провідні опозиційні партії (ВО «Батьківщина», «За Україну!», «Свобода», «УДАР»), але й низка громадських організацій – Всеукраїнське товариство «Просвіта», «Пласт», «Молода Просвіта», «Українська справа» та ін. Традиційно серед організаторів – Полтавська єпархія Української православної Церкви Київського Патріархату. До оргкомітету також увійшли опозиційні народні депутати Валерій Головко, Юрій Бублик, депутат облради Петро Ворона та помічник-консультант голови парламентського комітету з питань культури і духовності В.Кириленка Олег Пустовгар. Координатором обрали голову крайового товариства «Просвіта», народного депутата кількох скликань Миколу Кульчинського.
У відозві до мешканців Полтавщини оргкомітет закликав оберігати як зіницю ока українську державність від зовнішніх зазіхань Москви. «Страшне явище геноциду, влаштоване Кремлем, стало можливим через поразку визвольних змагань 1917-22 років. Один із найстрашніших наслідків голодомору 1932-33 рр. – винищення московськими більшовиками національної еліти. Що собою являє держава без національної еліти та ідеї, ми спостерігаємо упродовж двох десятиліть», – говориться у відозві.
Оргкомітет вже анонсував свої заходи. Вони розпочнуться у п’ятницю, 22 листопада: крайова «Просвіта» проводить тематичну виставку картин у Полтавському художньому салоні (відкриття о 14.00). Очікується участь автора, заслуженого художника України, лауреата Шевченківської премії Валерія Франчука. Наступного дня, о 10.30 біля пам’ятного знаку жертвам Голодомору на території Свято-Покровської церкви УПЦ Київського Патріархату (мікрорайон Сади-2) її настоятель Миколай Храпач відслужить панахиду. Активісти громадських організацій Лубенщини візьмуть участь у заходах біля Кургану скорботи поблизу Мгарського монастиря. Пам’ять жертв геноциду вшанують у всіх районних центрах Полтавщини. І вже головною обласною акцією стануть перегляд відеохроніки, хвилина мовчання і громадянська панахида біля комплексу «Злато місто» о 15.00 та традиційна скорботна хода до Свято-Успенського собору о 16.05. У головному кафедральному храмі Київського патріархату архієпископ Федір відслужить панахиду.
Всіх небайдужих обласний громадський оргкомітет закликає запалити свічку пам’яті о 16-00.
читати далі…

Tags:

Вечір української мови

Лис 12, 2013 | Опублікував(ла) | В розділі Uncategorized

Урочистості з нагоди Дня української мови і писемності за участі товариства «Просвіта» влаштували студенти і викладачі Полтавського національного педагогічного університету(ПНПУ) . Відомий мовознавець, професор, лауреат премії ім.Б. Грінченка, ректор університету Микола Степаненко, відкриваючи урочистості,наголосив на потребі «ніколи, за жодних обставин не відрікатися від однієї з найрозвиненіших і наймилозвучніших мов світу – української». «Найбільше пекло для людини, коли вона зраджує саму себе,відрікаючися від своєї української сутності, від своєї ідентичності»,- сказав у привітальному слові до майбутніх педагогів депутат ВР попередніх скликань,голова Полтавської крайової «Просвіти» ім. Тараса Шевченка Микола Кульчинський. Він закликав студентський загал переборювати наслідки російської колоніальної спадщини. «Це потреба дня, і тільки в переборенні цієї,на жаль,об’єктивної реальності, народжується як справжня особистість, так і вся нація»,- переконаний він.
Промовляли на вечорі й студенти ПНПУ, які є громадянами інших країн. Зокрема, етнічні українці, юні громадяни Аргентини, Казахстану, Польщі вишуканою українською розповіли про те, як плекають і оберігають рідну мову у діаспорі. Студентські виступи перемежовувалися відеогаслом «Говори українською!» та відеокадрами з висловами відомих інтелектуалів про значення рідної мови.
В урочистостях взяла участь гість зі столиці – заслужена артистка України, міністр культури в 90-х рр. Лариса Хоролець, яка майстерно прочитала вірш Володимира Сосюри «Любіть Україну!».А ще під час вечору мистецькі колективи ПНПУ демонстрували свої нові творчі здобутки.
Прес-центр Полтавського обласного об’єднання товариства української мови «Просвіта»

Tags:

“Край Григорія Сковороди“

Лис 8, 2013 | Опублікував(ла) | В розділі Uncategorized

Таку назву має книга,яка побачила світ цими днями уобласному комунальному видавництві “Гадяч“ завдяки чорнухинським меценатам. Її автором є голова районного товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, авторитетний місцевий краєзнавець, заслужений працівник культури України Микола Булда.Цей нариспро історію чорнухинського краю від давнини до сьогодення на 320 сторінках є результатом 15-річної праці дослідника-просвітянина в Державному історичному архіві України, Державному архіві Полтавської області, Полтавській обласній науковій універсальній бібліотеці ім. І. П. Котляревського, Національній бібліотеці України ім. В. Вернадського, Національній історичній бібліотеці України, Лохвицькомуісторико-краєзнавчому музеї ім. Г. С. Сковороди. Саме в цих установах краєзнавець зібрав чималий матеріал для книги.
Це третя книга дослідника історії Чорнухинщини. Перші дві: “Мудрець з Чорнухинського краю“ (1992, 2006) та “Ні могили, ні хресного знаку “(2004) здобули не лише високу оцінку краєзнавців, всіх, кому не байдужа історія рідного краю, а й визнання на державному рівні. Адже за підготовку цих досліджень просвітянину й присвоєно звання заслуженого працівника культури України.
«Кожне століття, кожне покоління залишило свій слід в історії, але з плином часу історичне полотно тьмяніє, адже прийдешні покоління все менше і менше згадують свій родовід, сиву давнину, ті події, які давно відшуміли за вітрами історії»,- зауважив Микола Булда у розмові з кореспондентом прес-центру «Просвіти». Чорнухинська земля – край відважних козаків Чорнухинської,Городиської і Куріньської сотень Лубенського полку, визначних діячів української науки і культури, серед яких історик і статистик Лев Падалка, оперний співак Михайло Швець, актор Микола Альбиківський, літератор і фольклорист Григорій Маркевич, книгознавець Григорій Саливон, церковний діяч Амвросій Келембет, доктор технічних наук Павло Борсук, доктор філологічних наук Григорій Коляда, кандидат геолого-мінералогічних наук Григорій Захарченко, вчений – селекціонер Яків Яценко, видатний організатор сільськогосподарського виробництва Сергій Марченко, доктори педагогічних наук Анатолій Булда і Ольга Ярошенко, доктор філософських наук Микола Жук, астроном Іван Крячко, публіцист, громадський діяч Володимир Стадниченко, поети Дмитро Шупта, Володимир Мирний, Віктор Розсохань. Однак, найвеличнішою постаттю залишається український філософ, просвітитель, педагог і музикант Григорій Савич Сковорода.
Цікаві розділи книги: “Древня історія” , “У часи Київської Русі” , “Під владою Литви і Польщі“, “У Козацькій державі”, “Освіта і релігія за часів козаччини”, “Під владою Російської імперії” ,“Освіта і куль тура за панування Російської імперії”.
А ще читачі зможуть дізнатися про народні промисли і ремесла, культурне життя, освіту, релігію на терені краю в минулі століття.
Після здобуття Україною незалежності знято багато заборон щодо тематики історичних досліджень, грифи “таємно“ в архівах, що дало змогу автору об’єктивніше висвітлити національно-визвольні змагання, голодомор-геноцид, комуністично-сталінські репресії.
читати далі…

Tags:

«Рясне осіннє золото…»

Жов 31, 2013 | Опублікував(ла) | В розділі Uncategorized

Таку назву мало свято, яке організувала у читальному залі Кременчуцької центральної бібліотеки міста №6 міська організація товариства української мови «Просвіта» ім. Тараса Шевченка.
Глядачів і організаторів привітав помічник-консультант голови Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності у Полтавській області, член правління обласного товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка Олег Пустовгар. Гість з Полтави подарував бібліотеці тижневик-газету «Слово Просвіти» та книги, що побачили світ завдяки «Просвіті» й наголосив, що це товариство в основу своєї діяльності ставить збереження і розвиток національної культури, відтак подібні вечори є вкрай потрібними для обстоювання патріотичною громадськістю національної ідентичності.
Ведучою свята була автор ідеї, голова Кременчуцького міського товариства «Просвіта» Марія Усцова. За задумом, провідна тема заходу – проводи бабиного літа, осінній колорит у поєднанні з народними звичаями, тож розпочалося дійство літературно-музичною композицією «Бабине літо». Лунали ліричні вірші та пісні про осінь, авторами яких є Олесь Гончар і Борис Олійник, а місцева поетка Тамара Васильєва представила своє нове авторське надбання – вірш «Осінній вальс». Пісні на слова кременчуцьких поетів виконала психолог Піщанської гімназії Людмила Чикун. Марія Усцова та завідувачка філіалом бібліотеки №6, просвітянка зі стажем Тетяна Сорокіна представили присутнім різноманітні поробки, композиції з осінніх квітів і трав. А ще учасники свята оглянули виставку рушників та побачили процес прядіння на старовинній прялці.
Свято виявилося ще й дуже смачним: Марія Усцова навчала готувати із зібраного осіннього врожаю національні українські страви, а просвітянка Наталія Собєцька презентувала свою книгу «Цілющі рослини Італії та України в народній медицині, косметиці, кулінарії». Авторка висловила сподівання, що книга буде добрим порадником, другом і помічником у багатьох українських родинах.
У святі взяли участь козаки Кременчуцького коша Українського козацтва.
Прес-центр Полтавського обласного об’єднання товариства української мови «Просвіта» ім. Тараса Шевченка

Tags:

Брати Капранови привезли у Кременчук «Мальовану історію України»

Жов 31, 2013 | Опублікував(ла) | В розділі Uncategorized

Кременчук відвідали брати Капранови. Відомі письменники і видавці зустрілися із студентами місцевого національного університету ім. Остроградського та презентували для студентської молоді, ЗМІ та патріотичної громадськості наддніпрянського міста свою нову книгу «Мальована історія незалежності України». У презентації взяв участь й актив Кременчуцького міського об’єднання товариства української мови «Просвіта» ім. Тараса Шевченка. Видавці прагнули донести до читача українське буття від 7 тисяч років до нашої ери й дотепер. У «Мальованій історії незалежності України» – 80 сторінок. Книгу вибудовано за хронологією державності й присвячено історичним особистостям, які уособлюють той чи інший час, опис самих історичних подій налаштовано під сучасного читача. На кожному розвороті – мапа України, по якій можна спостерігати, що саме відбувалося з територією держави й також на кожному розвороті – комікси з малюнками. Малюнки мають пояснити читачу особливості того чи іншого героя або часу, про який йдеться. Книгу погоджували відомі українські історики Іван Патриляк і Володимир В’ятрович, оскільки самі брати Капранови за фахом – математики.
Активісти Кременчуцької «Просвіти» закликали мешканців Кременчука купувати цей цікавий інтелектуальний продукт, процитувавши відомого мецената Євгена Чикаленка «легко любити Україну до глибини своєї душі, але важко до глибини своєї кишені». До речі,як повідомлялося на презентації, у Кременчуці «Мальовану історію України» всі бажаючі матимуть змогу придбати у книжковому супермаркеті. Також її можна купити і в Інтернеті.
Прес-центр Полтавського обласного об’єднання товариства української мови «Просвіта» ім. Тараса Шевченка

Tags:

Олесь Пошивайло отримав премію ім. Бориса Возницького

Жов 23, 2013 | Опублікував(ла) | В розділі Uncategorized

Представник Полтавщини став першим лауреатом премії

Олесь Пошивайло — засновник, багаторічний директор Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, нині — заступник голови Наглядової ради та провідний науковий співробітник Заповідника, отримав премію ім. Бориса Возницького. Премія вручатиметься кожні два роки.
читати далі…

Tags:

Ректор Полтавського педуніверситету отримав премію ім. Бориса Грінченка

Жов 23, 2013 | Опублікував(ла) | В розділі Uncategorized

Миколу Степаненка привітали у столиці, в приміщенні спілки письменників

Лауреатом цьогорічної Всеукраїнської премії імені Бориса Грінченка за 2013 рік став член правління Полтавського обласного об’єднання товариства української мови «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, доктор філологічних наук, професор, ректор Полтавського національного педуніверситету, академік АН вищої освіти України, член Національної спілки письменників, автор понад півтисячі книг і наукових монографій Микола Степаненко.
читати далі…

Tags:

Микола Кульчинський: нардепам від Полтави не болить українська культура та пісня

Жов 23, 2013 | Опублікував(ла) | В розділі Uncategorized

Колишній нардеп із сумом констатує, що Полтава перетворюється на провінційне місто, де превалює «кацапська попса»

На початку серпня «Полтавщина» мала розмову із організатором рок-фестивалю «Мазепа-фест», колишнім народним депутатом Миколою Кульчинським. Тоді він висловив сподівання, що один день рок-фестивалю може відбутися у Полтаві в жовтні, за фінансової підтримки народного депутата В’ячеслава Кириленка.
читати далі…

Tags:

ЗАЯВА Полтавського обласного об’єднання Товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка

Жов 21, 2013 | Опублікував(ла) | В розділі Uncategorized

Навесні 2013 року Полтавська «Просвіта» видала збірку «Вибрані праці, інтерв’ю» Юрія Шевельова. Звернення до творчої спадщини видатного українця не було випадковим: його вистраждані думки особливо актуальні сьогодні, коли після короткої весни знову підняли голову , кажучи словами Шевельова, «три страшні вороги українського відродження – Москва, український провінціялізм і комплекс Кочубеївщини». Тому в наших серцях болем і гнівом відгукнулися події в Харкові, в яких у тугий клубок сплелися ці три гідри: підступи оскаженілої путінської Москви, провінційне невігластво керманичів Харкова, особливо потворне, коли йдеться про місто Сковороди і Курбаса, і кочубеївське вислужництво «дядьків отечества чужого» перед україножерним молохом.
Бузувірське знищення у Харкові пам’ятної дошки Юрієві Шевельову — всесвітньо відомому вченому-мовознавцеві, літературознавцеві, публіцистові і критику, лауреатові Національної Шевченківської премії, професорові Гарвардського і Колумбійського університетів, іноземному членові Національної Академії Наук України, президентові УВАН, почесному професорові Альбертського (Канада), Лундського (Швеція), Харківського університетів та Києво-Могилянської академії – дикунська провокація антиукраїнських сил, які особливо розперезалися напередодні Вільнюського саміту, прагнучи дискредитувати нашу державу.
Організатори цього акту вандаліму з-поза меж України та їхні ниці «шестірки», посаджені на високі посади нинішнім олігархічно-клептократичним режимом, мали на оці принаймні три цілі:
1. Очорнити український народ в очах світової спільноти, показати українців дикунами, які зневажають науку, культуру, мову, поважні наукові інституції, з якими була пов’язана діяльність Юрія Шевельова.
2. Розпалити ворожнечу між громадянами України, вигадуючи несусвітні брехні про колабораціонізм та антисемітизм Юрія Шевельова.
3. Продовжити реанімацію радянських міфів про українську історію та вести пропаганду неоколоніалістської доктрини «русскава міра».
Виправдовуючи бузувірські дії руйнівників, безглузду ухвалу Харківської міськради про відміну свого попереднього рішення (яким Фондові національно-культурних ініціатив ім. Гната Хотевича було надано дозвіл на встановлення пам’ятної дошки Юрієві Шевельову),натхненники й організатори українофобських дій у пресі, на телебаченні намололи цілі купи підлої брехні. Чого варта хоча б вигадка про те, що німецька адміністрація нібито надала Шевельову квартиру єврейської родини, розстріляної у Дробицькому яру! Насправді все було з точністю до навпаки. Юрій Шевельов мешкав у своїй квартирі №46 у будинку «Саламандра». Радянська влада так «ущільнила» його з матір’ю, що вони опинилися в колишній кімнаті для прислуги площею 8 квадратних метрів, а в інші кімнати поселили дві єврейські родини –фармацевта та енкаведиста. Коли родина енкаведиста евакуювалася і дві кімнати, які вона звільнила, стояли порожні, господарі Шевельови й повернулися у цю частину свого помешкання.
Кернесодобкіни звинувачують Шевельова в тому, що він не поїхав в евакуацію. Але виїхати з Харкова на Схід не було жодної можливості. Доцентів організовано не вивозили, навіть безпартійних професорів у списки на евакуацію не вносили. Бездарне й підле сталінське керівництво, яке в 1941-му готувалося захоплювати Європу і воювати лише на чужій території, залишило 40 мільйонів українців на поталу гітлерівцям, спалило хліб, попідривало електростанції і греблі, а потім ще збиралося покарати ці мільйони за те, що посміли вижити, вивезенням до Сибіру, та ешелонів не вистачило. У боротьбі з німецьким фашизмом український народ втратив 13 мільйонів своїх синів і дочок — 8 мільйонів солдатів та 5 мільйонів мирного населення. У вдячність за це кремлівське керівництво організувало третій Голодомор (1946-1947 роки), в результаті якого загинуло 1,5-1,7 мільйонів українців. Отака дяка переможцям коричневої чуми від чуми червоної, яка завоювала Україну у 1921 році, знищивши Українську Народну Республіку. Юрій Шевельов – один із цих 40 мільйонів страдників, а ті, що сьогодні кидають у нього камінь, – продовжувачі сатанинської справи нищення всього українського, і передусім української еліти
Ім’я Юрія Шевельова з особливим завзяттям паплюжать ті, хто не знає ні української мови, ні культури, хто й досі ідентифікує себе із «савєцкім чєлавєкам» московського розливу. Ці прихвосні кремлівських паханів нездатні усвідомити величі духу Юрія Шевельова, який, будучи чистокровним німцем за походженням і прийнявши українську національну ідентичність, у тяжкі роки війни, ледь не пухнучи від голоду, не захотів записатися у фольксдойче. Німецька влада евакуйовувала в Німеччину всіх своїх етнічних громадян. Шевельов залишився вірним Україні: «Німцем я не хотів робитися. Рід родом, але я не був згодний міняти свою шкуру й душу».
Слова і дії добкіних і кернесів є особливо аморальними з огляду на те, з якою любов’ю і надією Юрій Шевельов ставився до Харкова. Свою Шевченківську премію 2000 року він віддав школі №6, заснував Фонд «Друзі Харкова», який допомагав театрові ім. Шевченка, журналові «Березіль», Історико-культурному товариству та іншим культурно-мистецьким установам.
З огляду на те, якої величезної шкоди Українській державі і українській культурі завдав акт вандалізму у Харкові, Полтавська «Просвіта» вимагає:
1. Від Президента України – звільнення з посади голови Харківської облдержадміністрації Михайла Добкіна за брутальні, наклепницькі висловлювання на адресу професора Шевельова та інших представників української інтелігенції, забруднення інформаційного простору ненормативною лексикою та підрив громадянської злагоди в регіоні.
2. Від Генерального прокурора –притягнення до кримінальної відповідальності замовників та виконавців знищення дошки.
3. Від депутатів Харківської міськради, які своїм геростратівським рішенням спровокували знищення дошки, дозвіл на встановлення якої самі ж раніше дали, – відміни ганебного рішення про демонтаж дошки, відшкодування її вартості Фондові національно-культурних ініціатив ім. Гната Хоткевича. Усі, хто голосував за одіозне рішення, мають пройти лікнеп з історії української культури.
Доля пам’яток української культури не повинна залежати від невігластва вчорашніх гопників і наперсточників. Харківська громада має позбавити їх можливості сіяти в Слобожанщині і цілій Україні зло і розбрат
читати далі…

Tags:

ЗАЯВА Полтавського обласного об’єднання Товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка

Жов 21, 2013 | Опублікував(ла) | В розділі Uncategorized
Tags: